- запряжений
- —————————————————————————————запря́женийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
запряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запрягти 1). ||Який запрігся … Український тлумачний словник
запряжений — [запр’а/жеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
припряжний — а/, е/. Запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. || у знач. ім. припряжни/й, но/го, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному … Український тлумачний словник
борозенний — а, е. Стос. до борозни (у 1 знач.). || Який під час оранки йде з правого боку, тобто борозною (про коня або вола, запряженого в парі з іншим). || у знач. ім. борозе/нний, ного, ч. Запряжений у парі кінь або віл, що під час оранки йде борозною … Український тлумачний словник
воднокінь — присл., рідко. Запряжений одним конем … Український тлумачний словник
втриконь — (утри/конь), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми … Український тлумачний словник
корінник — а/, ч. Кінь, запряжений в голоблі (за наявності підпряжних); середній кінь у трійці … Український тлумачний словник
парний — I п арний а, е. 1) Який становить з іншими пару (див. пара I). Парний чобіт. || Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи. || Розташований парою, парами. || Подвійний, двійчастий, подвоєний. 2) Яких запрягають разом, в… … Український тлумачний словник
парокінний — а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней … Український тлумачний словник
підвода — и, ж. Запряжений кіньми або волами віз, візок, що використовується для перевезення вантажу, рідше – людей … Український тлумачний словник